ЖЕНЕВА (Новини МОП) - Члени Адміністративної ради у своїх висновках зазначили, що «більш збалансована модель економічного зростання повинна враховувати необхідність вживати невідкладних дій у відповідь на масове безробіття, неповну зайнятість та зростаючу нерівність доходів. Ці проблеми заслуговують такого самого рівня політичного пріоритету, як і питання рятування фінансових інститутів.”

“Повернення роботи людям, які її втратили, та забезпечення мільйонам молодих жінок та чоловіків, які приходять на ринок праці кожен рік, можливості вдалого старту у професійному житті є ключовим першим кроком до відновлення та стійкого зростання та розвитку», - таким був висновок Адміністративної ради. «Задля успішного переходу від дій у відповідь на кризу до більш міцного, більш стійкого та рівноправного розвитку та справедливої глобалізації необхідно розробити середньострокову та довгострокову стратегію, орієнтовану на зайнятість.”

Адміністративна рада зазначила, що Глобальний договір МОП про робочі місця, ухвалений тристоронніми учасниками МОП у червні, містить «стратегічний пакет практичних дій у відповідь на поточну кризу, а також спрямованих на шлях до стійкого відновлення», а також назвала обнадійливими дії багатосторонньої системи, включаючи Об’єднані Нації, Велику двадцятку, Велику вісімку та інші міжнародні та регіональні організації.

“Настав час вжити таких зусиль та застосувати таку політичну креативність для створення робочих місць та підтримки підприємств, які були застосовані для збереження банків та рятування фінансової системи, - зазначив Генеральний директор МОП Хуан Сомавіа, - це основний критерій, через призму якого буде розглядатися майбутній розвиток цієї кризи».  

Адміністративна рада звернулася до Генерального директора МОП із запитом щодо посилення підтримки країн, які застосовують Глобальний договір, пошуку додаткових ресурсів для фінансування стратегічних ініціатив в рамках договору, а також розбудови спроможності Бюро для дій у відповідь на запити держав-членів, включаючи співпрацю «Південь-Південь». Вона заохотила Бюро й надалі розвивати співпрацю з багатосторонніми фінансовими інститутами.

Питання впливу глобальної економічної кризи на різні економічні галузі та на оплату праці також було на порядку денному Адміністративної ради МОП. В тому числі було обговорено «Глобальну доповідь про заробітну плату за 2009 р. (оновлена редакція)».

«Триваюче зниження реальної заробітної плати породжує серйозні сумніви стосовно реальних масштабів економічного оздоровлення, особливо якщо ці уряди надто рано починають згортання антикризових заходів. Зниження заробітної плати призводить до скорочення так необхідного економіці попиту та підриває загальний рівень упевненості у суспільстві», - заявила Мануела Томей (Manuela Tomei), директор Програми умов праці та зайнятості (МОП) і керівник групи авторів дослідження.

В оновленій редакції наголошується, що, не дивлячись на те, що інші економічні показники вказують на вихід економіки з рецесії, «ситуація з заробітною платою у 2009 році, скоріш за все, погіршиться». Автори доповіді відзначають, що у половині з 35 країн, по яких доступні дані, реальна місячна заробітна плата у першому кварталі скоротилася порівняно з середнім рівнем місячної заробітної плати у 2008 році. Часто причиною є перехід на скорочений робочий день.

2008 рік також був досить складним у плані рівня заробітної плати. У вибірці з 53 держав, про які доступні відповідні дані, зростання середньої реальної заробітної плати в медіанній країні скоротилося з 4,3% у 2007 р. до 1,4% у 2008 р. Серед десяти держав «Великої двадцятки», про які доступні дані, зростання реальної середньої заробітної плати в медіанній країні скоротилося з 1% у 2007 р. до -0,2% у 2008 р.

У доповіді відзначено також, що як розвинені країни, так і країни, що розвиваються, в останні роки підвищили рівень своєї мінімальної заробітної плати. Це свідчить про зростаючу занепокоєність у зв’язку з поглибленням нерівності і низьким рівнем оплати праці. У минулому в періоди криз серйозною проблемою ставав вплив кризи на вартість робочої сили, тому в умовах нинішньої кризи ряд країн підвищили встановлену мінімальну заробітну плату.

У 2008 році половина з 86 країн, про які доступні статистичні дані, в тому числі такі великі економіки, як США, Росія, Японія та Бразилія, підвищили рівень мінімальної заробітної плати, причому це збільшення було вищим, ніж рівень інфляції. Автори доповіді називають мінімальну заробітну плату «важливим політичним інструментом, який забезпечує соціальний захист». Вони закликають активніше задіяти соціальних партнерів у визначенні мінімального рівня заробітної плати. Крім того, автори пропонують сполучати інструмент мінімальної заробітної плати з іншими заходами щодо підтримки доходів та (або) скороченню податків.

«Мінімальна заробітна плата, соціальний діалог і колективні переговори – всі ці інструменти дозволяють не допустити руйнівних наслідків дефляційних спіралей заробітної плати та їхнього негативного впливу на суспільство», - наголосила Мануела Томей.

Нинішньому скороченню заробітної плати передувало десятиліття перед кризою, коли зростання заробітної плати сповільнилося. На думку авторів доповіді, ці роки стагнації зростання зарплати в порівнянні зі зростанням продуктивності, в поєднанні із зростаючою нерівністю, стали одним з факторів, що призвели до кризи, адже в цих умовах єдиним способом для домогосподарства розширити своє споживання стала позика грошей.

«У майбутньому, щоб забезпечити економічну і соціальну стабільність, необхідно буде відновити взаємозв'язок між зростанням продуктивності і збільшенням заробітної плати. Компаніям слід підвищувати конкурентоспроможність у першу чергу за рахунок підвищення продуктивності, а не за рахунок скорочення вартості робочої сили, а працівники повинні мати у своєму розпорядженні досить дієві інструменти переговорів, що дозволять їм відстоювати свою заробітну плату. Це буде значно сприяти подоланню нерівності», - зазначила Мануела Томей.

Як зазначено у доповіді, особливу стурбованість у плані впливу кризи на заробітну плату викликають дедалі частіші затримки зарплати. У таких країнах, як Україна та Росія, де ця проблема існувала і раніше, криза може призвести до подальшого погіршення ситуації.

Автори дослідження відзначають і таке явище, яке зробило внесок у сьогоднішню кризу, як надмірні бонуси, які виплачуються незалежно від трудового внеску працівника. Виплата таких бонусів у фінансовому секторі призвела до спотворення всієї системи заохочення за ефективну працю і стимулювала практику прийняття короткострокових ризиків.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована агенція системи ООН, яка має на меті просування соціальної справедливості, міжнародно визнаних прав людини та прав у сфері праці. Заснована у 1919 році, у 1946 році МОП стала першою спеціалізованою агенцією ООН. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій та рекомендацій, встановлюючи мінімальні стандарти у сфері основоположних трудових прав. У системі ООН МОП має унікальну тристоронню структуру, у якій об’єднання роботодавців та працівників беруть участь у роботі керівних органів МОП як рівноправні з представниками урядів партнери. Міжнародне бюро праці (МБП) в Женеві є секретаріатом МОП, її оперативною штаб-квартирою, дослідницьким та видавничим центром.

За додатковою інформацією звертайтеся до Офісу Національного координатора МОП в Україні, Костриці Василя Івановича за телефонами 289 85 28, 284 38 87 або електронною поштою за адресою  kostrytsya@mlsp.gov.ua.

         ЖЕНЕВА (Новини МОП) - Члени Адміністративної ради у своїх висновках зазначили, що «більш збалансована модель економічного зростання повинна враховувати необхідність вживати невідкладних дій у відповідь на масове безробіття, неповну зайнятість та зростаючу нерівність доходів. Ці проблеми заслуговують такого самого рівня політичного пріоритету, як і питання рятування фінансових інститутів.”

“Повернення роботи людям, які її втратили, та забезпечення мільйонам молодих жінок та чоловіків, які приходять на ринок праці кожен рік, можливості вдалого старту у професійному житті є ключовим першим кроком до відновлення та стійкого зростання та розвитку», - таким був висновок Адміністративної ради. «Задля успішного переходу від дій у відповідь на кризу до більш міцного, більш стійкого та рівноправного розвитку та справедливої глобалізації необхідно розробити середньострокову та довгострокову стратегію, орієнтовану на зайнятість.”

Адміністративна рада зазначила, що Глобальний договір МОП про робочі місця, ухвалений тристоронніми учасниками МОП у червні, містить «стратегічний пакет практичних дій у відповідь на поточну кризу, а також спрямованих на шлях до стійкого відновлення», а також назвала обнадійливими дії багатосторонньої системи, включаючи Об’єднані Нації, Велику двадцятку, Велику вісімку та інші міжнародні та регіональні організації.

“Настав час вжити таких зусиль та застосувати таку політичну креативність для створення робочих місць та підтримки підприємств, які були застосовані для збереження банків та рятування фінансової системи, - зазначив Генеральний директор МОП Хуан Сомавіа, - це основний критерій, через призму якого буде розглядатися майбутній розвиток цієї кризи».  

Адміністративна рада звернулася до Генерального директора МОП із запитом щодо посилення підтримки країн, які застосовують Глобальний договір, пошуку додаткових ресурсів для фінансування стратегічних ініціатив в рамках договору, а також розбудови спроможності Бюро для дій у відповідь на запити держав-членів, включаючи співпрацю «Південь-Південь». Вона заохотила Бюро й надалі розвивати співпрацю з багатосторонніми фінансовими інститутами.

Питання впливу глобальної економічної кризи на різні економічні галузі та на оплату праці також було на порядку денному Адміністративної ради МОП. В тому числі було обговорено «Глобальну доповідь про заробітну плату за 2009 р. (оновлена редакція)».

«Триваюче зниження реальної заробітної плати породжує серйозні сумніви стосовно реальних масштабів економічного оздоровлення, особливо якщо ці уряди надто рано починають згортання антикризових заходів. Зниження заробітної плати призводить до скорочення так необхідного економіці попиту та підриває загальний рівень упевненості у суспільстві», - заявила Мануела Томей (Manuela Tomei), директор Програми умов праці та зайнятості (МОП) і керівник групи авторів дослідження.

В оновленій редакції наголошується, що, не дивлячись на те, що інші економічні показники вказують на вихід економіки з рецесії, «ситуація з заробітною платою у 2009 році, скоріш за все, погіршиться». Автори доповіді відзначають, що у половині з 35 країн, по яких доступні дані, реальна місячна заробітна плата у першому кварталі скоротилася порівняно з середнім рівнем місячної заробітної плати у 2008 році. Часто причиною є перехід на скорочений робочий день.

2008 рік також був досить складним у плані рівня заробітної плати. У вибірці з 53 держав, про які доступні відповідні дані, зростання середньої реальної заробітної плати в медіанній країні скоротилося з 4,3% у 2007 р. до 1,4% у 2008 р. Серед десяти держав «Великої двадцятки», про які доступні дані, зростання реальної середньої заробітної плати в медіанній країні скоротилося з 1% у 2007 р. до -0,2% у 2008 р.

У доповіді відзначено також, що як розвинені країни, так і країни, що розвиваються, в останні роки підвищили рівень своєї мінімальної заробітної плати. Це свідчить про зростаючу занепокоєність у зв’язку з поглибленням нерівності і низьким рівнем оплати праці. У минулому в періоди криз серйозною проблемою ставав вплив кризи на вартість робочої сили, тому в умовах нинішньої кризи ряд країн підвищили встановлену мінімальну заробітну плату.

У 2008 році половина з 86 країн, про які доступні статистичні дані, в тому числі такі великі економіки, як США, Росія, Японія та Бразилія, підвищили рівень мінімальної заробітної плати, причому це збільшення було вищим, ніж рівень інфляції. Автори доповіді називають мінімальну заробітну плату «важливим політичним інструментом, який забезпечує соціальний захист». Вони закликають активніше задіяти соціальних партнерів у визначенні мінімального рівня заробітної плати. Крім того, автори пропонують сполучати інструмент мінімальної заробітної плати з іншими заходами щодо підтримки доходів та (або) скороченню податків.

«Мінімальна заробітна плата, соціальний діалог і колективні переговори – всі ці інструменти дозволяють не допустити руйнівних наслідків дефляційних спіралей заробітної плати та їхнього негативного впливу на суспільство», - наголосила Мануела Томей.

Нинішньому скороченню заробітної плати передувало десятиліття перед кризою, коли зростання заробітної плати сповільнилося. На думку авторів доповіді, ці роки стагнації зростання зарплати в порівнянні зі зростанням продуктивності, в поєднанні із зростаючою нерівністю, стали одним з факторів, що призвели до кризи, адже в цих умовах єдиним способом для домогосподарства розширити своє споживання стала позика грошей.

«У майбутньому, щоб забезпечити економічну і соціальну стабільність, необхідно буде відновити взаємозв'язок між зростанням продуктивності і збільшенням заробітної плати. Компаніям слід підвищувати конкурентоспроможність у першу чергу за рахунок підвищення продуктивності, а не за рахунок скорочення вартості робочої сили, а працівники повинні мати у своєму розпорядженні досить дієві інструменти переговорів, що дозволять їм відстоювати свою заробітну плату. Це буде значно сприяти подоланню нерівності», - зазначила Мануела Томей.

Як зазначено у доповіді, особливу стурбованість у плані впливу кризи на заробітну плату викликають дедалі частіші затримки зарплати. У таких країнах, як Україна та Росія, де ця проблема існувала і раніше, криза може призвести до подальшого погіршення ситуації.

Автори дослідження відзначають і таке явище, яке зробило внесок у сьогоднішню кризу, як надмірні бонуси, які виплачуються незалежно від трудового внеску працівника. Виплата таких бонусів у фінансовому секторі призвела до спотворення всієї системи заохочення за ефективну працю і стимулювала практику прийняття короткострокових ризиків.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізована агенція системи ООН, яка має на меті просування соціальної справедливості, міжнародно визнаних прав людини та прав у сфері праці. Заснована у 1919 році, у 1946 році МОП стала першою спеціалізованою агенцією ООН. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій та рекомендацій, встановлюючи мінімальні стандарти у сфері основоположних трудових прав. У системі ООН МОП має унікальну тристоронню структуру, у якій об’єднання роботодавців та працівників беруть участь у роботі керівних органів МОП як рівноправні з представниками урядів партнери. Міжнародне бюро праці (МБП) в Женеві є секретаріатом МОП, її оперативною штаб-квартирою, дослідницьким та видавничим центром.

За додатковою інформацією звертайтеся до Офісу Національного координатора МОП в Україні, Костриці Василя Івановича за телефонами 289 85 28, 284 38 87 або електронною поштою за адресою  kostrytsya@mlsp.gov.ua.